Застосування системного підходу при створенні електронних навчальних картографічних посібників

УДК 528.9                                              І.Л. Дрогушевська, В.Б. Кулик, В.І. Остроух

(Державне науково-виробниче підприємство „Картографія”)

Вступ

Сучасне українське суспільство сьогодні перебуває на порозі зміни освітніх парадигм. Учителі вже стоять перед необхідністю освоєння новітніх технологій навчання, таких, як телеконференції, електронна пошта, відеокниги, електронні навчальні посібники, навчальні ігри на різноманітних оптичних носіях, відео-уроки з використанням супутникового телебачення, мультимедійні системи та інше. Необхідний, і вже початий, перегляд організаційних форм навчального процесу у бік  збільшення частки самостійної, індивідуальної й колективної роботи учнів, обсягу практичних і лабораторних робіт пошукового й дослідницького характеру, більше широкого проведення позакласних занять.
Модернізація змісту шкільної освіти ґрунтується на врахуванні позитивних надбань української школи і водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку.

Аналіз досліджень і публікацій

Аналіз літературних джерел показав, що більшість перших електронних навчальних картографічних видань (ЕНКП) являли собою електронні копії друкованих видань і, здебільшого, не враховували комп’ютерних можливостей подачі матеріалу і це стосується не тільки питання візуалізації матеріалу. Однак останнім часом значна увага приділяється розробці електронних навчальних картографічних видань, роботу над якими можна розглядати як спробу зробити серйозний крок до рішення проблеми створення навчальних посібників нового покоління. Публікації [2-5] доводять, що для того, щоб електронний посібник щонайкраще відповідав пропонованим вимогам, необхідно, щоб він сполучав в собі функції підручника і вчителя, довідково-інформаційного посібника і консультанта, тренажера і контролю знань.

Формулювання цілей статті, постановка завдання

Для рішення цієї проблеми запропоновано використовувати системний підхід до створення електронних картографічних посібників. Системний підхід розглядає об’єкт як систему, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, що утворять певну цілісність, яка володітиме системними властивостями. Системний підхід дозволяє не орієнтувати електронний картографічний посібник на конкретну групу користувачів, але створювати його таким чином, що їм може скористатися практично кожен. У залежності від потреб і вже наявних знань, вчитель сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання.

Створення різних моделей представлення знань, що в одному випадку представляють об’єкти, характерні для логічного мислення, а в іншому – карти, з якими оперує образне мислення, дає можливість оптимізувати процес навчання з таких предметів як географія та історія. Контроль знань після вивчення кожного розділу може здійснюватися різними способами (за допомогою тестів, контрольних питань, логічних вправ і т.п.). У залежності від того, наскільки учні засвоїли матеріал, можна при необхідності повторити вивчений розділ, чи відкоригувати змінити методику навчання. При низьких результатах можливе з’ясування думки вчителя або учня про причини поганого засвоєння матеріалу.

Відсутність спільного підходу до розробки методики проведення уроків, практичних курсів на базі сучасних електронних засобів навчання з географії та історії, можна розглядати як основну методичну проблему викладання цих дисциплін. Невирішеність цієї проблеми, яка помітно гальмує процес упровадження дистанційного методів навчання до практики освіти, можна пояснити як її відносною новизною, так і її складністю. Це зумовлено тим, що суть проблеми знаходиться у точці перетину двох предметних галузей. Перша – новітні інформаційні технології, друга – власне методика навчання тв вичення географії та історії.

Виклад основного матеріалу

Застосування системного підходу при створенні електронного посібника дозволяє розширити область застосування електронних картографічних посібників і коло потенційних користувачів. Використання мультимедіа, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його учням, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного картографічного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об’єктом освіти. Доведено, що ефективнішим є мультимедіа-підхід, заснований на використанні декількох взаємодоповнюючих інформаційних технологій. Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання має бути їхній освітній потенціал. Однак нині в Україні економічна і технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не стільки від їхнього педагогічного потенціалу, скільки від їх вартості та поширеності.

Не секрет, що однією із важливих складових успішного навчання є саме використання в роботі вчителя якісних навчальних посібників. Як відзначають провідні спеціалісти з дистанційних методів навчання, вчителі, методисти не можна вважати електронним навчальним посібником відсканований або переведений в електронний формат підручник або атлас, оскільки базові принципи розробки традиційних й електронних картографічних посібників істотно відрізняються. Загальноприйнятого визначення електронному навчальному посібнику дотепер не існує. Ряд фахівців сходяться на думці, що це спрощений варіант електронного підручника, що у свою чергу можна визначити, наприклад, як програмно-методичний комплекс, заснований на використанні мультимедийных технологій, що забезпечує можливість самостійного освоєння матеріалу. Він також повинен бути оцінений експертною радою й одержати так званий „гриф Міносвіти”. До електронних навчальних картографічних посібників не пред’являють настільки твердих вимог, вони по суті є допоміжним інструментом для самостійного навчання, проте вони повинні бути побудовані на тих же принципах, що й електронні підручники. Нижче наведені деякі з них:

  • забезпечення ієрархії (послідовності викладу, розбивки на розділи, теми, підтеми, глави, параграфи тощо);
  • одночасний цілеспрямований вплив на органи слуху й зору (цей принцип в електронних підручниках застосовується повною мірою, обмеженнями є тільки технічні можливості комп’ютера);
  • використання перехресних посилань, як найважливішого способу подачі матеріалу, що дозволяє оптимізувати інформаційну „начинку” посібника й забезпечити швидке й міцне засвоєння знань (посилання широко застосовуються й у звичайних навчальних посібниках, але ними, як правило, не зловживають, тому що необхідність частого перегортяння сторінок іноді погіршує сприйняття);
  • можливість швидкого і доступного внесення всякого роду змін (модифікація) та доповнення змісту;
  • забезпечення активного зворотнього зв’язку, тобто миттєва реакція електронного навчального посібника на якусь дію користувача.Саме ця функція повною мірою сприяє самостійному навчанню, тоді як у звичайних посібниках можливо забезпечити тільки пасивний вид зворотного зв’язку (наприклад, завдання з відповідями).

Завдяки застосуванню системного підходу при створенні навчальних картографічних посібників можна застосувати нові моделі проведення чи побудови уроку та впроваджувати сучасні педагогічні методи та прийоми:

  • навчання за допомогою взаємодії слухача з електронними освітніми ресурсами при мінімальній участі вчителя та учнів (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедійний підхід;
  • індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного учня з одним вчителем чи іншим учнем (навчання „один до одного”). Реалізувати це можна в основному в дистанційній освіті;
  • надання учням навчального матеріалу вчителем чи методистом, коли учні не відіграють активної ролі у комунікації (навчання „один до багатьох”). Ці методи, властиві традиційній освітній системі, яка переживає новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій;
  • активна взаємодія між усіма учасниками навчального процесу, яка реалізується завдяки проведенню навчальних колективних дискусій і конференцій.

Відсутність спільного підходу до розробки методики проведення уроків, практичних курсів на базі сучасних електронних засобів навчання з географії та історії, можна розглядати як основну методичну проблему викладання цих дисциплін. Невирішеність цієї проблеми, яка помітно гальмує процес упровадження дистанційного методів навчання до практики освіти, можна пояснити як її відносною новизною, так і її складністю. Це зумовлено тим, що суть проблеми знаходиться у точці перетину двох предметних галузей. Перша – новітні інформаційні технології, друга – власне методика навчання тв вичення географії та історії.

Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть студентів у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання: або кожен має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання [1].

Кожну технологію характеризують два принципових аспекти: гарантованість кінцевого результату і проектування майбутнього навчального процесу, тоді як методика розглядається як сукупність рекомендацій щодо організації та перебігу навчального процесу.

Методичне опрацювання є найважливішою частиною процесу створення електронного посібника, яка повністю визначає його якість й ефективність. Її результатом є так звана основа (або каркас) – загальна структура електронного посібника, що включає перелік модулів, міжмодульних зв’язків, термінів і визначень для гіперпосилань. Під час методичного опрацювання можуть виникнути певні проблеми. Досвід ДНВП „Картографія” дозволяє для уникнення проблем використати наступні рекомендації:

  • щоб почати дану процедуру, краще вивчити і використати типові схеми структурування електронних навчальних посібників; виявляться корисними консультації науковців, методистів з навчальних предметів, програмістів, дизайнерів тощо;
  • складова частина методичного опрацювання – відбір й опрацювання вихідних матеріалів (карти, фотозображення, малюнки, тексти, таблиці тощо). Ця частина включає основну складність методичного опрацювання – великий обсяг рутинної кропіткої роботи редактора;
  • при методичному опрацюванні кожен етап обов’язково потрібно погоджувати із програмістами, щоб не ставити перед ними принципово складних (нерозв’язаних) завдань.

Специфіка виробничих завдань накладає ряд додаткових вимог до створення електронних навчальних картографічних посібників, що істотно ускладнює процес їхньої розробки й використання. Не випадково частка ЕНКП, які призначені переважно для індивідуальної роботи учня або для застосування вчителем на уроці в поєднанні з іншими засобами навчання, мізерно мала в загальній кількості електронних посібників.

На етапі розробки модулів і системи перехресних посилань зазвичай не виникає труднощів, за винятком чисто технічних. Тому потрібно пам’ятати про те, що добре опрацьоване технічне завдання – складова успішної роботи колективу програмістів і загалом колективу вцілому. Не чекаючи закінчення даного етапу, обов’язково повинен проводитись аналіз проміжних результатів роботи для виявлення технічних та технологічних недопрацювань.

Сучасний ЕНКП повинен містити матеріал, який виходить за рамки навчальної програми загальноосвітньої школи для учнів 8-9 класів, бо саме такий підхід допоможе, а іноді, може впливати на вибір профілю навчання в 10-11 класах.

Як приклад розглянемо більш докладно електронний навчальний посібник „Географія материків і океанів” для 7 класу за програмою 12-річної школи підготовлений до видання ДНВП „Картографія”. Даний посібник містить системний виклад основних розділів програми і складається з 18 тем. Навчальний матеріал посібника згрупований у п’ять структурних розділів: „Підручник”, „Словник”, „Тести”, „Дослідники”, „Умовні позначення”. Кожну тему доповнюють ілюстрації тьа пропонується рубрика „Це цікаво”.

Переваги даного електронного учбово-методичного посібника в тому, що інформація в ньому представлена нелінійно, а, отже, можна відкривати розділи змісту в будь-якій послідовності. Сполучення тексту, використання різних шрифтів, виділення кольорами, наявність анімованих картографічних зображень, малюнків, слайдів, звуковий супровід сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

Виконання тестових завдань допомагає учням краще засвоїти теоретичних матеріал та проконтролювати  свої знання та провести роботу над помилками. Вони вимагають знань з усіх тем курсу.

Розділ „Дослідники” присвячений відомим географам і мандрівникам, дає уявлення про їхню роль у становленні та розвитку географії. Тут можна знайти портрети видатних географів і мандрівників, біографічні дані та описи найвизначніших географічних відкритів.

На основі вище викладеного можна зробити наступний висновок, що впровадження розглянутого ЕНКП сприяє:

  • індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здібностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєння матеріалу, інтересів учнів;
  • стимулюванню прагнення учнів до постійного самовдосконалення й готовності до самостійного навчання;
  • посиленню міждисциплінарних зв’язків у навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;
  • підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному й динамічному оновленню.

Висновки та перспективи

Таким чином, використання системного підходу до розробки електронних навчальних картографічних посібників дозволяє зробити серйозний крок на шляху переходу від пізнавальної до прагматичної моделі освіти і сприяє рішенню проблем створення електронних картографічних посібників нового покоління, що дають можливість збільшити кількість користувачів та час користування, підвищити наочність представлення матеріалу, звести до мінімуму витрати на пошук і підбір літератури, здійснювати контроль отриманих знань, сприяти оптимальному вибору профілю навчання в старшій школі.

Впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес призведе до корінних змін функцій педагога, який разом з учнями все більш стає дослідником, програмістом, організатором, консультантом.

Використання у навчально-виховному процесі електронних засобів навчання дозволить вчителям досягти наступних результатів:

  • зпростити процес планування індивідуальної роботи учня і скоротити час на підготовку, за рахунок використання програмного забезпечення;
  • скласти систему завдань для кожного учня, враховуючи його індивідуальні здібності;
  • збільшити об’єм необхідних завдань, скоротивши час на їх відбір та тиражування;
  • запропонувати учням додаткову зорову та слухову інформацію з мультимедійних носіїв та Інтернету;
  • при використання на уроці мережевої версії електронного посібника з’являється можливість контролювати індивідуальну роботу кожного учня, вносити корективи та оцінювати його діяльність;
  • здійснювати постійний моніторинг рівня знань та умінь учнів;
  • темп уроку можна задавати відповідно до природних задатків учнів та рівня їх підготовки.

Література

  1. Петров М. Информационные системы: Учебник для вузов. – СПб: – 2001. – 688 с.
  2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.
  3. Сюнтюренко В. Електронні інформаційні ресурси: проблеми створення і використання // Електронні бібліотеки.– №2.–1999.
  4. Шерман М.І. Електронні засоби подання навчального матеріалу як компонент навчально-методичного комплекту // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. Вип. 4. – К.: Педагогічна Думка, 2003. – С. 42-46.
  5. http://osvita.ua

Резюме

Рассмотренны особенности применения системного подхода при создании электронных учебных картографических пособий, выделенное и проанализированное требования к ним. Благодаря применению системного подхода при создании учебных картографических пособий можно применить новые модели проведения или построения урока и внедрять современные педагогические методы и приемы. Проанализирован ряд  дополнительных требований к электронным учебным картографическим пособиям, которые продиктованы спецификой производственных задач и технологий.